шуміти

şamatalamaq; şamata etmek; şuvuldamaq

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • шуміти — I млю/, ми/ш; мн. шумля/ть; недок. 1) Видавати, утворювати шум (див. шум I 1)). || чим, об що. Створювати шум (про листя дерев). Шумить гай. 2) перен. Проходити жваво, бурхливо (про життя, молодість і т. ін.). 3) перен., розм. Багато, голосно,… …   Український тлумачний словник

  • шуміти — I [шум’і/тие] м і/йеи (пінитися) II [шум’і/тие] мл у/, ми/ш, миемо/, миете/, мл а/т ; нак. ми/, м і/т (утворювати шум) …   Орфоепічний словник української мови

  • шуміти — I (видавати, утворювати шум), шумувати рідше, гомоніти, рокотати Пор. шум I, 1) II див. вирувати I, 2), вирувати I, 3), пінитися 1) …   Словник синонімів української мови

  • шуміти — 1 дієслово недоконаного виду шумувати, пінитися шуміти 2 дієслово недоконаного виду утворювати шум тощо …   Орфографічний словник української мови

  • гучати — шуміти (вода гучыт) …   Лемківський Словничок

  • клекотати — очу/, о/чеш і клекоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). 2) Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину). || Кипіти з шумом. 3) безос. Глухо булькотіти (в горлі, у грудях за хворобливого стану). 4)… …   Український тлумачний словник

  • вирувати — I 1) (про воду, течію тощо утворювати вир, коловерть), клекота[і]ти, крутити(ся), кипіти, нуртувати(ся), бурлити, шумувати, грати, стугоніти Пор. бушувати, хвилюватися 3) 2) (про багатьох людей бурхливо рухатися великою масою, виявляти збудження …   Словник синонімів української мови

  • базарувати — у/ю, у/єш, рідше базарюва/ти, ю/ю, ю/єш, недок., розм. 1) Продавати або купувати на базарі. 2) прост. Шуміти, сперечаючись, скандалячи …   Український тлумачний словник

  • балясувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Шуміти, галасувати. 2) Точити баляндраси …   Український тлумачний словник

  • вишумовувати — ую, уєш, недок., ви/шумувати, ую, уєш, док., розм. 1) тільки недок. Сильно шуміти. 2) тільки док. Закінчити шумувати, бродити; перебродити (про вино і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • відшумілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до відшуміти. 2) у знач. прикм. Який закінчив, перестав шуміти …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.